Добромиль – місто, центр Добромильської міської ради. Розташоване на річці Вирва за 24 км на північний захід від районного центру. На 1 січня 1998 р. в м. Добромилі проживало 5700 осіб.
У сучасних межах м. Добромиль має загальну площу 313 га. Добромильська міська рада має загальну площу 1178 га. Проведені дослідження дали змогу встановити, що Добромиль використовував як символ родовий герб родини Гербуртів – кулю, пробиту двома мечами. У сучасних проектах символів м. Добромиль збережено родовий герб родини Гербуртів. Герб – у черновому полі золота куля пробита двома срібними мечами з рукоятками. Прапор – квадратне червоне полотнище, в центрі жовта куля, яка пробита двома білими мечами зі срібними рукоятками.
Місто, яке сьогодні називається Добромиль, згадується в написаннях під назвою Dobromil. Назву Dobromil, як визнають фахівці, необхідно читати Добромиль.
Як стверджують дослідники на підставі писемних свідчень, назва цього міста первісно також звучала Добромиль. Найбільш правдоподібним є припущення, що назва Добромиль утворилась від імені власника і засновника оселі в часах української державності Добромиля. На підтвердження цієї думки вказує факт, що в Перемишльських актах ХV ст. майже завжди вписувано “Довчонгуль”, а інколи “Довчаміля”. Відомий історик І. Крип’якевич твердить, що ця назва походить від двочленних слов’янських імен Добрий, Доброслав.
Для послуг населення в м. Добромиль працюють відділення зв’язку, переговорний пункт, номерна районна лікарня, аптека, відділення акціонерно-комерційного агропромислового банку “Україна”, ветеринарна дільниця районного державного підприємства ветеринарної медицини. Народний дім, філія центральної районної бібліотеки для дорослих та дітей.
Територія Добромиля була заселенна вже в середині І тисячоліття нашої ери, про що свідчать археологічні розкопки (культура карпатських курганів) і знахідки римських монет 2-4 ст. нашої ери.
Записки Добромильського костелу пов’язують початки Добромиля з іменем вождя Виша, котрий мав жити в ХІІ ст. на дворі українських князів у Перемишлі, але часто доїжджав у тутешні місця.
Першу історичну вістку про Добромиль маємо вже з 1374 р. В ті часи князь Владислав Опольський, господар руської землі, заводить у Галичині нові порядки, пов’язані в основному з приверненням Галицького князівства та введенням нового устрою. Він надає великі посілості на Стривігором і Вирвою, в тому числі і Добромиль, лицарському родові Гербуртів. Документи і тридиції роду Гербуртів свідчать, що вони вже від ХІІІ ст. жили на галицьких землях. Порівнявши дати, бачимо,що Добромиль і Вишина – дві оркемі оселі, перша на лівому березі Вирви, на території нинішнього міста, друга – на правому березі, на місці присілка Гучка. У 1446 р. власником Вишини, так тоді називали частину ДОбромильської околиці, став Микола Гербурт, львівський ловчий. Саме йому дослідники приписують переміну назви оселі на ДОбромиль від одної “доброї милі” від Фельштина. Але цей здогад не співпадає з історичною правдою.
